
"Чорнобиль - наш вічний спомин та вічний біль..."
Ранок… Чорний ранок…
26 квітня 1986 року.
О 1 годині 23 хвилині 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум’я. Мирна, щаслива весна перестала існувати для українського народу.
"Чорнобиль - наш вічний спомин та вічний біль..."
Ранок… Чорний ранок…
26 квітня 1986 року.
О 1 годині 23 хвилині 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум’я. Мирна, щаслива весна перестала існувати для українського народу.
Хвилина мовчання, хвилина мовчання…,
Це мить не прощання, а вічне стрічання
І з тими, кого вже не стрінемо ми.
Коли наступає хвилина мовчання,
У пам’яті нашій клекочуть громи...
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра.